БУДИНОК НАЗАРІЯ СУХОТИ, ХІХ ст.

Адреса: 
Вул. Покровська вул., 8/12

Розташований на розі вулиці Покровської та Контрактової площі, по лініях забудови наріжної ділянки. Складається з кількох різночасових об'ємів. Вважається, що проект садиби розроблений архіт. А. Меленським у 1804 р. для київського купця Назарія Сухоти. Пожежа 1811 р. значно пошкодила садибу, але будівлю було відновлено.

Головний будинок стояв уздовж вулиці Покровської. У первісному вигляді – двоповерховий, з підвалом, цегляний, у плані прямокутний. Вуличний фасад мав лоджію з шестиколонним портиком іонічного ордера. На бічному фасаді, що виходив на площу, також був портик. Поряд, фасадом до площі, стояв одноповерховий будинок з відкритою галереєю, в якому містилися крамниця, «Австерія» (ресторан), яку утримував власник садиби, а також станція кінної пошти.

У 1838 р. будинок придбано для розміщення міських установ. Тут працював магістрат, який з ліквідацією магдебурзького права виконував тільки судові функції. Одночасно з ним до 1876 р. тут містилася і перша Міська дума, яка відала міським господарством. Першим міським головою був купець П. Дегтерьов (з 1834 р.).

У 1876 р. архіт. О. Шіле та військовий інженер, міський архіт. В. Прохоров розробили проект капітальної реконструкції будівлі для влаштування тут Третьої чоловічої (Подільської) гімназії. В. Прохорову було доручено керувати будівництвом, але на початку російсько-турецької війни (1877 р.) його призвали до діючої армії, а натомість було призначено міського архітектора – В. Ніколаєва, який у 1878 р. завершив роботу, дещо переробивши проект. Реконструкція полягала у надбудові над старою спорудою двох поверхів над центральною частиною, одного поверху з флангів та зведенні нового суміжного триповерхового на підвалинах об'єму, зверненого головним фасадом до площі.

Будинок цегляний, в стилі класицизму, складної у плані конфігурації – під одним дахом поєднано дві споруди, що стикаються під гострим кутом. Чотириколонний приставний портик зі спареними колонами тосканського ордера піднято на рівень третього й четвертого поверхів і завершено трикутним фронтоном. Заокруглені роги будинку, стіни другого поверху розкреслено рустом. Внутрішнє планування анфіладно-коридорне, з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття плоскі й склепінчасті.

Історія Третьої гімназії пов'язана з іменами кількох видатних осіб. У 1878 р. її закінчив майбутній лікар-терапевт, професор Київського університету, акад. ВУАН (з 1927 р.) Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928). Наприкінці 1870-х pp. тут навчався син київського підприємця Шварцман Лев Ісаакович (1866-1938), згодом всесвітньо відомий як філософ-ідеаліст Лев Шестов. На поч. 1880-х pp. Л. Шестов брав участь у політичному русі й був змушений переїхати до Москви, де й завершив середню освіту. У 1870-1880-х pp. учнем гімназії був Ратгауз Данило Максимович (1869-1937) – поет, після революції емігрант. Відгуки сучасників про його творчість суперечливі, проте найкращі вірші Д. Ратгауза були покладені на музику П. Чайковським. У 1917 р. гімназію закінчив із золотою медаллю майбутній історик Оглоблин Олександр Петрович (1899-1992).

У 1911-1918 рр. директором гімназії був Бодянський Павло Миколайович (1857-1922) – педагог і один з найкращих російських шашистів, організатор багатьох шашкових турнірів. Перед цим працював на посаді інспектора Першої гімназії. Згадується у спогадах К. Паустовського «Повість про життя». У гімназії викладав також відомий історик, археолог Ляскоронський Василь Григорович (1859-1928).

У 1920 р. замість Третьої гімназії було відкрито трудову школу, яку згодом перетворено на середню школу № 20.

У дні повстання робітників і солдатів Києва, керованого більшовиками проти Української Центральної Ради, у січні 1918 р. у будинку містився штаб Подільського району, який спрямовував бойові дії повстанців. Робітники Варшавської суднобудівної верфі, лісопильного, пивоварного та інших заводів і солдати частин, розташованих тут, організували три червоногвардійських загони. Один з них виступив на допомогу арсенальцям, інші два розгорнули бої на Подолі. Вони зайняли п'яту школу прапорщиків, дільницю міліції, інші об'єкти. 18 січня червоногвардійські загони захопили телеграф, Старокиївський район і дійшли до готелю «Прага» на Володимирській вул. Центральна Рада, підтягнувши військові частини, панцерники, відкинула подільські загони спочатку до Софійської площі, а пізніше, з підходом військ з боку Куренівки, – до Контрактової. Жорстокі бої відбулися в районі Андріївського узвозу, Воздвиженської, Андріївської та Олександрівської вулиць, на Щекавицькій горі.

На допомогу військам Центральної Ради прийшли Січові стрільці та полуботківці, які прибули з Умані. Повстання зазнало поразки.

У 1986 р. на вшанування подій 1918 р. на фасаді будинку встановлено гранітну меморіальну дошку (ск. Ф. Согоян, архіт. П. Купрій).

З 1981 р. тут містився районний Палац піонерів, нині – Будинок дитячої творчості Подільського району .

 

Михайло Нальчицький, Каміла Колибанова, Дмитро Малаков, Оксана Щусь.

 

Головна сторінка