Бурса Київської академії, кін. XVIII – поч. XIX ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С.С. (архіт,. іст.)

Адреса: 
Вул. Набережно-Хрещатицька, 27

Розташована на березі Дніпра. Відіграє визначну роль у формуванні забудови набережної. У бурсі (студентському гуртожитку ) проживали учні, переважно сироти та діти бідних батьків, які утримувалися братством. Перший дерев’яний будинок бурси містився на території Братського монастиря. Протягом 1763-1765 років було збудовано нову бурсу. Мурований фундамент зводився під керівництвом архітектора І. Григоровича-Барського, дерев'яна надземна частина – під керівництвом «тесального майстра» І. Неділки. Тут проживало до 400 бурсаків У серпні 1775 року будинок згорів.

За розпорядженням митрополита Г. Кременецького по митрополії проводився збір коштів. У 1778 р. споруджено нову одноповерхову цегляну бурсу, яка мала високий дах з заломом та фронтонами над бічними крилами, що було характерним для українського бароко. Будинок мав 13 камер (у двох містилася лікарня). Автор – архіт., І. Григорович-Барський. Пізніше добудовано цегляну кухню. У 1811 р. з ініціативи митрополита С. Олександрівського за проектом архіт. А. Меленського надбудовано і реконструйовано у стилі класицизму. Під час пожежі 1811 р. бурса фактично не постраждала.

 Будинок гуртожитку двоповерховий, цегляний, складається з трьох об'ємів – центрального і двох бічних. Висунуті на червону лінію забудови вулиці бічні крила утворюють курдонер перед центральним входом, який підкреслено портиком доричного ордера. В архітектурі споруди простежуються основні етапи її будівництва. Перший поверх з невеликими, низько посадженими прямокутними вікнами й рустованими пілястрами відбиває особливості первісної будівлі XVIII ст. У портику (закладений у серед. XIX ст.) та архітектурному оформленні бічних крил, де переважають горизонтальні членування, які позначені лінією цоколю, міжповерховою і підвіконними тягами, профільованим карнизом, яскраво виявилися особливості класицизму. Гладенькі тиньковані стіни прорізані прямокутними вікнами, увінчаними на другому поверсі класичними трикутними і горизонтальними сандриками, що спираються на кронштейни. Архаїчний характер внутрішнього планування виявляється у наявності суміжних приміщень, розташованих по один бік коридору (виник у серед. XIX ст.). В окремих кімнатах збереглися коробові склепіння, в інших перекриття плоскі. Після пожежі 1811 р. до трапезної бурси було переведено клас граматики, на другому поверсі в залі розміщено конґрегаційну церкву.

Будинок бурси – перший студентський гуртожиток, зведений у Києві. У лікарні при бурсі деякий час працював штаб-лікар X. Бунге, батько міністра фінансів М. Бунге. Під час війни 1812 року в будинку містилася військова аптека, яка залишалася тут до 1814 р. Після реорганізації Київської академії сюди переїхали її нижчі класи, з яких створено духовне училище, що залишалося тут до 1901 р., в якому навчалися вихідці з України та Бессарабії.

Тут проживали у 1802-1814 роках Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865 рр.) – поет, перекладач, у 1824-1830 роках – Гулак-Артемовський Семен Степанович (Артемовський; 1813-1873) – композитор, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм», співак і драматичний актор. Навчався в Київському повітовому духовному училищі. Тут також у 1844-1855 роках навчався батько М. Грушевського Сергій Федорович.

У 1901 році училище переїхало до приміщення семінарії, що містилося в колишньому Петропавлівському монастирі. Після чого у будинку бурси в різні часи розміщувалися: склад кахлів, чорнильна фабрика, склад борошна «Нестле», приватні квартири, єврейська школа.

У 1974 році на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом С. Гулака-Артемовського (ск. Г. Кальченко, архіт. А. Ігнащенко). Деякий час тут містився Київський філіал Одеської державної морської академії.

 

Анатолій Артемов, Сергій Білокінь

Звід пам’яток історії та культури України. Т.1, ч. 1. – К., 1999, стор. 216-217

Головна сторінка