КЛУБ «ХАРЧОВИК», 1931-1933 рр.

Адреса: 
Вул. Межигірська, 2

Розташований у північній частині Контрактової площі. Двома фасадами виходить на вулиці Межигірську та Г. Сковороди.

Значний за призначенням і об'ємом, зведений з великим тактом стосовно навколишньої забудови і, передусім, визначних пам'яток XVII-XIX ст. – ансамблю Києво-Братського монастиря, Контрактового будинку та ін. Збудовано профспілкою працівників м'ясорибоконсервної промисловості за проектом архіт. М. Шехоніна.

Дво-, триповерховий, цегляний, тинькований. Театральна частина споруди, що простяглася уздовж Межигірської вул., первісно мала залу для глядачів на 1 тис. осіб, сцену з колосниковим устаткуванням і оркестровою ямою, репетиційну залу, артистичні вбиральні, кулуари, великий «карман» для декорацій. У клубній частині, розміщеній уздовж вулиці Г. Сковороди, були спортивна (224,8 кв. м), лекційна та кінозали, кімната для гурткової роботи. Загальна місткість палацу – 2 тис. осіб. Під час реконструкції (у 1980 – 1990-х pp.) внутрішня організація споруди зазнала змін, було реставровано фасади (архіт. О. Граужис). Оригінальною сполучною ланкою між клубом і театром є круглий у плані об'єм, на першому поверсі якого – вестибюль, на другому – танцювальна зала.

Ця частина споруди, увінчана банею, є центром її композиції. Якщо театр і клуб мають нові для свого часу елементи архітектури конструктивізму, то більш традиційний у зовнішньому трактуванні вестибюльний об'єм є ніби відлунням навколишніх архітектурних пам'яток минулих століть.

Будівля є рідкісним зразком громадської споруди перехідного етапу від конструктивізму до радянського неокласицизму.

Тепер Центр мистецтв «Славутич», у якому з 1998 р. міститься Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва.

 

Віктор Мойсеєнко

Головна сторінка