Новий академічний корпус, 1822-1825 рр.

Адреса: 
Вул. Ільїнська вул., 4

Розташований у південній частині академічного подвір'я, на розі Контрактової площі та Іллінської вулиці. Корпус, призначений для навчання і проживання студентів і викладачів Київської духовної академії (КДА), збудований за проектом архіт. Л. Шарлеманя міським архіт. А. Меленським.

Первісно – прямокутна в плані, триповерхова споруда з головним фасадом на 19 віконних осей, звернених на подвір'я. У 1854-1855 рр. деякі приміщення переплановано, зроблено критий перехід до нової цегляної одноповерхової їдальні, побудованої біля східного фасаду корпусу. У 1884-1886 рр. за проектом єпархіального архіт. В. Ніколаєва проведено значне розширення будинку, до якого добудовано два триповерхових об'єми. Перший з них, звернений у бік Контрактової площі, утворив новий західний фасад. Другий – продовжив споруду в східному напрямку. Триповерховий, з підвалом, цегляний, у плані прямокутний, з асиметричними бічними крилами. Внутрішнє планування коридорне з двобічним розташуванням приміщень. На першому та другому поверхах були навчальні аудиторії, на третьому – житлові кімнати. Зв'язок між поверхами забезпечують четверо сходів. Перекриття плоскі в житлових та навчальних приміщеннях, склепінчасті – у підвалі й коридорах. Тектоніку тинькованих фасадів, пофарбованих у характерні для стилю класицизму жовтий та білий кольори, визначають горизонтальні членування – імітація русту на рівні першого поверху, міжповерхові тяги, вінцевий карниз з модульйонами.

Головний (північний) фасад первісної (центральної) частини корпусу з гладенькими стінами, прорізаними рідко поставленими прямокутними вікнами, в центрі має широкий, невеликого виносу ризаліт, увінчаний перебудованим (серед. XX ст.) трикутним фронтоном, у тимпані якого міститься  сучасне мозаїчне панно на морську тематику.

Звернений у бік Контрактової площі західний фасад пізнішої прибудови симетричний стосовно невеликого центрального ризаліту з трикутним фронтоном. Прямокутні віконні прорізи на рівні першого поверху сховані у неглибокі ніші, на рівні другого поверху оформлені трикутними сандриками на кронштейнах, на рівні третього – імітацією замкових каменів.

Стриманий за архітектурою будинок у стилі пізнього класицизму є невід'ємною частиною ансамблів Братського монастиря і Контрактової площі. До 1920 р. використовувався як навчальний корпус Київської духовної академії. З Київською духовною академією пов'язані життя та діяльність багатьох відомих учених, церковних і громадських діячів, письменників, композиторів та інших діячів культури.

Велику роль в її розбудові як осередку церковної науки і просвіти відіграв Євгеній Болховітінов (1767-1837) – митрополит Київський і Галицький (з 1822 р.), вчений-просвітитель, історик, громадсько-культурний діяч. У грудні 1823 р. під його головуванням почала роботу Конференція (Рада) академії, яка приймала іспити, присуджувала ступені – студента, кандидата, магістра і доктора богослов'я. Як попечитель митрополит доклав чималих зусиль для вдосконалення навчального процесу, розвитку наукової роботи, спираючись на історичні традиції та науковий потенціал цього уславленого навчального закладу. Він повернув до академії з Петербургу Інокентія Борисова (1800-1857) – богослова, історика церкви, визначного проповідника, який у 1830 р. став ректором, у 1837 р. заснував популярний тижневик «Воскресное чтение» (виходив при академії до 1912 р.). Разом вони стояли біля початків широкої дослідницької, літературної і перекладацької роботи православного духівництва, яке виховувалось у стінах Київської академії. Митрополит пожертвував значні кошти для нагородження за кращий дослідницький твір, підтримав оновлення академічного хору, сприяв будівництву нового корпусу академії, заповів їй свою бібліотеку, яка була одним з найбагатших приватних зібрань того часу.

У Київській духовній академії викладали: В. Аскоченський – історик, хоровий диригент, видавець; М. Булгаков – видатний богослов, академік РАН, митрополит Московський, автор «Історії російської церкви» в 13-ти томах; О. Булгаков – викладач курсу історії й розгляду західних сповідань, професор; О. Глаголєв – професор кафедри єврейської мови і біблійної археології, протоієрей церкви Миколи Доброго на Подолі; С. Голубев – історик, професор кафедри історії церковного розколу, автор фундаментальних праць про П. Могилу, Київську духовну академію; В. Екземплярський – професор кафедри морального богослов'я; В. Завитневич – історик, археолог, професор кафедри російської церковної історії; М. Ковальницький – професор кафедри церковної історії, у 1898-1904 рр. – ректор академії і настоятель Братського монастиря; П. Кудрявцев – професор кафедри історії філософії, голова Київського релігійно-філософського товариства; П. Лашкарьов – історик, професор церковного права; Ф. Лебединцев – професор церковної історії, засновник, редактор і видавець часопису «Киевская старина»; І. Малишевський – професор церковної історії; О. Новицький – філософ, автор підручників з психології та логіки; М. Петров – літературознавець, історик літератури, етнограф, музеєзнавець, чл.-кор. Петербурзької АН, академік УАН, викладач курсу естетики і теорії словесності, історії західних літератур, завідувач Церковноархеологічного музею КДА, автор фундаментальних праць з історії української літератури XVII-XIX ст.; К. Попов – професор кафедри патристики; В. Рибинський – професор кафедри священної історії Старого Заповіту, інспектор КДА; П. Терновський – історик церкви. професор; Ф. Титов – професор церковної історії, редактор «Киевских епархиальных ведомостей», протоієрей, настоятель Андріївської церкви; П. Юркевич – філософ, професор та багато інших. Майже всі вони були випускниками КДА. Викладачі академії одночасно працювали і в інших навчальних закладах Києва – університеті, на Вищих жіночих курсах, у гімназіях, були активними громадсько-культурними діячами.

У 1872 р. при академії засновано Церковно-археологічне товариство (з 1901 р. – Церковно-історичне та археологічне), яке ставило своїм завданням розробку богословської науки, збирання, вивчення і публікацію пам'яток старовини. Одночасно при ньому був створений Церковно-археологічний музей. Праці його членів друкувалися в «Трудах Киевской духовной академии», які зажили слави поважного наукового часопису широкого профілю.

У 1915 р. до складу товариства входило 175 членів. Деякі викладачі академії були співзасновниками і членами Історичного товариства Нестора-літописця, що діяло при університеті: О. Андрієвський, О. Булгаков, С. Голубев, В. Завитневич, П. Лашкарьов, П. Лебединцев, I. Малишевський, В. Певницький, М. Петров, П. Терновський, Ф. Титов та ін. Київську духовну академію закінчили також К. Воблий – економіст, статистик, економгеограф, академік УАН, заслужений діяч науки УРСР; С. Гулак-Артемовський – композитор, співак, актор, драматург; Т. Кезма – філолог-арабіст, педагог, перекладач, автор першого в Україні підручника арабської мови; П. Козицький – композитор, педагог, музикознавець, заслужений діяч мистецтв УРСР; О. Кошиць – хоровий диригент і композитор; П. Лебединцев – історик, археолог, протоієрей Софійського собору у Києві, редактор «Киевских епархиальных ведомостей»; В. Липківський – визначний церковний діяч, один із засновників і митрополит УАПЦ; І. Нечуй-Левицький – письменник; Ю. Сіцинський – історик, археолог, етнограф, музейний діяч; Н. Шараївський – співзасновник УАПЦ, архієпископ Київський та багато інших видатних діячів.

У 1920 р. академія припинила своє існування. В роки Громадянської війни на другому поверсі будинку містився штаб Дніпровської військової флотилії, створеної у березні 1919 р. У кінці серпня до її складу входило 77 кораблів, навесні 1920 р. – понад 40, які брали участь у багатьох боях, зокрема проти військ Денікіна й Польщі. Особливо флотилія відзначилася під час Київської операції у 1920 р., коли її південний загін першим вступив до Києва. Розформована в грудні 1920 р.. Командували флотилією А. Полупанов (1919 р.), П. Смирнов (Свєтловський; 1919-1920 рр.). На фасаді будинку 1969 р. встановлено меморіальну дошку штабу флоти-лії з чорного граніту.

 

Лариса Гаврилюк, Євгенія Горбенко, Михайло Кальницький, Лариса Федорова

 

Головна сторінка