НОВИЙ КОНТРАКТОВИЙ БУДИНОК, 1815-1817 рр.

Адреса: 
Вул. Межигірська, 1

Стоїть окремо, головним фасадом звернений до Контрактової площі. Зведено за проектом архіт. В. Гесте у стилі класицизму. Керував будівництвом архіт. А. Меленський. Є частиною не здійсненого до кінця проекту В. Гесте – ансамблю Громадського центру, в якому чільне місце відводилося будинку магістрату, фланкованому зі сходу Контрактовим будинком, із заходу – Поштовою конторою. Призначався для проведення контрактових ярмарків.

Двоповерховий, цегляний, з підвалами у торцевих частинах, у плані трапецієподібний, що зумовлено конфігурацією ділянки. Середні частини поверхів відведено під колонні зали: для укладання контрактів (перший поверх), проведення зборів та концертів (другий поверх). Вхід до залів здійснювався з вестибюлів. Головний вхід до будинку – з боку площі. Праворуч від нього розміщено двомаршові парадні сходи на другий поверх. Поряд з ними – сходи всередині стіни, що прямують на хори. Службові сходи – із західного боку. Будинок має симетричну композицію фасадів з портиками доричного ордера, що акцентують їхні осі. Горизонтальність членувань підкреслюється рустуванням стін і спокійним ритмом прямокутних віконних прорізів першого поверху, які завершуються декоративними перемичка ми з рустів, гладенькою стіною другого поверху. Фасади мають цоколь, міжповерховий карниз та антаблемент з тригліфами у фризах портиків.

Головний південний фасад з боку площі оформлений чотириколонним портиком, увінчаним трикутним фронтоном. Осі північного та західного фасадів акцентовано портиками з шести пілястрів, східного фасаду – з тричвертєвих колон.

Пам'ятка дійшла до нашого часу з невеликими змінами фасадів і докорінною перебудовою інтер'єрів. Ще у процесі будівництва архіт. А. Меленським були внесені зміни до проекту: не зроблено фронтон на східному фасаді, вхід до зали першого поверху зі східного боку, підвали під середньою частиною будинку. Після багатьох ремонтів і пожеж змінено профілі карнизів та капітелей, бази колон, перебудовано дах, а також інтер'єри зал.

Замість 12 колон доричного ордера у залі першого поверху в різний час (1817 р., 1858 р., 1874 р.) встановлено 20 цегляних масивних пілонів. Інтер'єр зали другого поверху 1858 р. за проектом М. Самонова було повністю перероблено. 12 колон іонічного ордера замінено 32 дерев'яними колонами еклектичного характеру, що порушило єдність стилю споруди. Внутрішнє планування будинку змінене. Історична значущість будинку, його досконалі форми, велике містобудівне значення дають підстави віднести цю споруду до важливих пам'яток класицистичної архітектури Києва.

Чимало видатних подій економічного, громадського та культурного життя міста пов'язано з новим Контрактовим  будинком. Під час ярмарків, що проходили з 15 січня до 1 лютого, товари, які привозилися на продаж, розміщувалися на площі перед Гостинним двором у тимчасових балаганах, а найкращі – у Контрактовому будинку. На його верхньому поверсі торговельні крамниці стояли уздовж стін з обох боків, посередині утворювалася простора зала, де ставили лави, на яких торгові люди вели переговори про справу й укладали угоди. Весь перший поверх також було віддано під крамниці, причому з обох боків від входу у великих світлих залах розміщувалися торговці з найбагатшими товарами.

Усі стіни вздовж сходів знизу і до самого верху заповнювались естампами і гравюрами, а ззовні, біля входу, на колонах та в інших місцях вивішувалася велика кількість оголошень про продаж різних товарів. Контракти відкривалися зранку, а увечері, як правило, дворянство влаштовувало тут бенкет. Контрактовий будинок був для дворянства місцем проведення зібрань та виборів предводителів. З 1838 р., коли було засновано Будинок дворянського зібрання, Контрактовий будинок виконував роль купецького клубу.

Тут влаштовувалися сільськогосподарські виставки краю (до 1880-х pp.). Закінчувалися виставки святкуванням, на якому учасникам вручалися похвальні листи та медалі. У Контрактовому будинку відбувалися концерти, розігрувалися лотереї з благодійною метою, влаштовувалися урочисті прийоми, проходили бали та маскаради.

Будинок відвідували видатні письменники, співаки, музиканти. Зокрема, на контрактах бували О. Пушкін (1821 р.), М. Гоголь (1835 р.), Т. Шевченко, О. де Бальзак (1847 р., 1849 р., 1850 р.). Тут, переважно під час ярмарків, відбувалися концерти видатних артистів, зокрема виступали угорський композитор і піаніст Ф. Ліст (січень 1847 р.), польські музиканти брати Г. та Ю. Венявські, скрипаль К. Ліпінський, бельгійський віолончеліст Ф. Серве (автор музичної п'єси «Спогади про Київ»), італійська співачка А. Каталані (1823 р.). Гастролювали італійська опера, балетні трупи з Мадрида, Варшави, польські, українські та російські театральні трупи, а також музичні капели з кріпаків. У 1890-х pp. відбувалися вистави, організовані Київським драматичним товариством.

У Контрактовому будинку під багатоголосий та різноманітний гамір ярмарку проводили свої наради 1821 р., 1823 р., 1824 р. і 1825 р. декабристи – П. Пестель, С. Волконський, М. Бестужев-Рюмін, С. Трубецькой, В. Давидов та ін. Пізніше, у 1828-1829 рр., під виглядом контрактів тут збиралися представники польського національно-визвольного руху. В кін. XIX – на поч. XX ст., коли у Києві вже існувала мережа культурних закладів, а діяльність Контрактового ярмарку поступово згасала, втрачає своє значення і Контрактовий будинок. Він використовується як приміщення для невідкладних потреб (притулок, шпиталь, виборча дільниця тощо).

У роки радянської влади тут працювали Торговельна академія і Торговельний музей (1926-1929), основним завданням якого було ознайомлення торговельних організацій із зразками вітчизняних та експортних товарів, пізніше – різні технічні училища, дирекція Театру естради.

У 1925 р. на фасаді будинку встановлено мармурову меморіальну дошку на пошанування декабристів з барельєфними портретами п'яти страчених декабристів (ск. Б. Кратко).

У 1998 р. закінчено реставрацію будинку (автор проекту – В. Шевченко) з улаштуванням трикутного фронтону на східному фасаді згідно з первісним проектом.

У 1998 р. на фасаді відкрито меморіальну дошку Ференцу Лісту (ск. Ю. Багаліка, архіт. Я. Віг).

Тепер – Українська міжбанківська валютна біржа.

 

Тамара Лазанська

 

Головна сторінка