Собор Вознесіння Господнього, 1722-1732 рр.

Адреса: 
Вул. Притисько-Микільська вул., 5

Собор Вознесіння Господнього розташований у центральній частині садиби монастиря. Є головною об'ємною домінантою його архітектурного ансамблю.

Змурований у 1722-1732 рр. на місці старого дерев'яного храму, що згорів у 1718 р. У 1780 р. виконано настінні розписи в інтер'єрі. В 1789 р. підсилено пошкоджений підземними джерелами фундамент під західною частиною храму. Будівлю, що сильно постраждала під час пожежі 1811 року, відновлено в 1817 р. за проектом архіт. Андрія Меленського із збереженням первісних барокових архітектурних форм. У 1865-1866 рр. бані й маківки було позолочено під час капітального ремонту.

У 1945-1946 рр. проведено капітальний ремонт собору, значно ушкодженого під час війни; барокову форму завершень не відновлено. Мурований, тинькований, шестистовпний, триапсидний, базилікальний. Рішення плану традиційне для давньоруської архітектури. Основною відмінністю від давньоруських храмів базилікального типу є розміщення трьох бань на поздовжній осі будівлі – схід-захід, як це спостерігається у дерев'яних українських тридольних церквах. Споруджений у формах українського бароко. Прорізані високими вікнами з півциркульними перемичками фасади розчленовано пласкими лопатками відповідно до внутрішнього просторового поділу. Поздовжні фасади завершено пишно декорованим ліпленим орнаментом масивних фронтонів (по два на кожному).

В інтер'єрі збереглися фрагменти настінних розписів ХІХ – поч. ХХ ст.

Собор – оригінальний зразок культової споруди у стилі українського бароко.

Михайло Дегтярьов

 

Головна сторінка