Житловий будинок 1890-1892 рр., в якому містилося правління Другого пароплавного товариства по Дніпру та його притоках (архіт., іст.)

Адреса: 
Вул. Петра Сагайдачного, 12

На червоній лінії забудови вулиці. Проект складений у 1890 р., зведення закінчено в 1892 році. Замовник – київський підприємець Д. Марголін. У 1913 р. власник подарував садибу із забудовою своєму синові А. Марголіну, правнику й дипломату, та його дочкам. Від моменту спорудження переважну частину приміщень другого та третього поверхів займало місцеве управління пароплавства, уповноваженим якого був Д. Марголін. За радянських часів тут містилося управління та окремі відділи Державного пароплавства. Триповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані П-подібний з прибудовами з боку подвір'я (первісний проект передбачав зведення додаткового тильного об'єму для замикання каре; не здійснено). Перекриття пласкі дерев'яні. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Чоловий фасад декоровано в стилі історизм з елементами неоренесансу. Центральну вісь симетрії підкреслюють в'їзна арка, потужний цегляний балкон другого поверху та завершення у вигляді аттика з люкарнею. Здвоєні вікна на центральній осі фланковано пілястрами коринфського ордера на рівні другого і третього поверхів. На другому поверсі бічні балкони прикрашено подобою портиків з двох тричвертевих колон того ж ордера та антаблементів, вікна мають чарункові завершення, це дещо порушує стиль споруди. У декорі застосовано ліплене опорядження – листя аканта, вінки, орнаменти, а також поребрик і стрічковий руст. Парадний вхід в офісні приміщення будинку влаштовано з подвір'я, куди веде центральний проїзд з пишним ліпленим оздобленням. Пам'ятка – цінний зразок забудови міста доби історизму, що добре зберігся й складає невід'ємну частину старовинної забудови вулиці.

У дорадянський час в будинку містилося правління Другого пароплавного товариства по Дніпру та його притоках. Директором-розпорядником товариства був Марголін Давид Семенович (1850-?) – купець 1-ї гільдії, доброчинець. До кола його підприємницьких інтересів належали також трамвай, водо- і газопостачання, нафтопромисловість, цукрові заводи, фінанси та кредити, домобудування. Марголін був членом Товариства поширення комерційної освіти у м. Києві, Опікунської ради Комерційного училища, обліково-позичкового комітету Київської контори Державного банку, Київського губернського з фабрично-заводських справ присутствія, Попечительства будинків працелюбства. За доби Української Центральної Ради – член фінансово-економічної ради Української Народної Республіки (з січня 1918 р.). Жив з 1909 р. на вул. Ольгинській, 1/2 (тепер № 1/17).

 

Михайло Кальницький

Звід пам’яток історії та культури України. Т.1, ч. 2. – К., 2004, стор. 1071-1072.

Головна сторінка