Житловий будинок, 1898 р. (архіт).

Адреса: 
вул. Артема, 14

У ряді забудови кварталу, розташованого між Вознесенським узвозом і вулицею Кудрявською. Чотириповерховий, з напівпідвалом, цегляний, восьмиквартирний. Зведений за проектом архіт. В. Ніколаєва на ділянці, що належала інженеру та діячу міського самоврядування Ф. Фальбергу. В основу планувальної організації будинку покладена Т-подібна секція, у центрі якої парадні й чорні сходи. Кожен поверх розрахований на дві великі п'ятикімнатні квартири, в яких кухня й санвузли згруповані в тилах будинку біля сходової клітини. Під час покімнатного заселення у радянський період первісне планування квартир підлягало змінам. Остання капітальна реконструкція (1990-ті рр.) супроводжувалася заміною дерев'яних перекриттів на залізобетонні, докорінним внутрішнім переплануванням. Без змін залишилися фасади і сходова клітка.

Особливий інтерес викликає архітектурне вирішення головного фасаду, характерного для періоду еклектизму. Тектоніку фасадної стіни визначає частий ритм однакових за пропорціями прямокутних віконних прорізів. Незважаючи на наявність у правому крилі будинку додаткової віконної осі, що зумовлена трапецієподібною формою будівельної ділянки, фасад набув симетричної композиції. Його центральна й дві бічні осі виділені розкріповками, що охоплюють відповідно три й по одному вікну. Розкріповки підкреслено арковими фронтончиками й завершеннями у вигляді пірамідальних покрівельних вежок (збереглися тільки бічні). Статичності фасаду надають чіткі горизонтальні членування, виражені за допомогою стрічкового русту нижніх двох поверхів, трактованих як подіум, міжповерхових поясків і карнизів. Пишності пластичного вбрання фасаду досягнуто поєднанням декоративних можливостей цегляної кладки з гіпсовими архітектурними деталями і художнім металом (зберіглася огорожа аттика). Найяскравішим елементом декору є зображення жіночих голів в круглих нішах над бічними ризалітами. Використання мотивів арок і аркатур у вінцевій частині будинку, форма замкових каменів у вигляді кронштейнів, рослинні гірлянди й орнаменти свідчать про орієнтацію на ренесансну архітектуру. У вхідній групі приміщень збереглися первісні сходи з ажурними металевими поруччями й підлога з метласької плитки.

Будинок – типова за своєю архітектурою прибуткова споруда кін. XIX ст.

 

Тетяна Трегубова

Звід пам’яток історії та культури України. Т.1, ч. 1. – К., 1999, стор.171

Головна сторінка