Житловий будинок 1913 року, в якому проживав Пальмов В.Н. (архіт., іст.)

Адреса: 
Вул. Артема, 33-а

Розташований на червоній лінії забудови вулиці. Стосовно сусідніх споруд композиційно нейтральний. Зведений за проектом і під керівництвом архіт. А. Трахтенберга. Власником був штаб-ротмістр А. Павлов-Сильванський, якому належав також цегляний дворовий флігель.

П'ятиповерховий, цегляний, у плані Т-подібний, з центральним проїздом на подвір'я. Розміщення парадної і чорної сходових кліток влаштовано не в геометричному композиційному центрі. Це спричинило можливість влаштувати по дві приблизно однакові квартири на поверсі, з подібним набором допоміжних приміщень, але з різною кількістю спальних кімнат.

Будинок мав водяне опалення, електроосвітлення та необхідне санітарне устаткування. Для приготування страв на кухнях було влаштовано великі так звані варисті печі (тепер розібрані). Композиція фасаду симетрично-осьова. Головна вісь над центральним входом підкреслена парою вставок, що розривають вінцевий карниз і завершуються невеликою аттиковою огорожею. Стримане архітектурне оформлення має риси стилю модерн. Найбільшу цінність має добре збережене внутрішнє планування та обладнання квартир, а також добре прорисований ліпний декор стель, що повторюється по поверхах, але відрізняється у кожній окремій кімнаті.

У 1925-1929 роках в будинку мешкав Пальмов Віктор Никандрович (1888-1929) – живописець авангардного напряму в мистецтві, друг відомого художника Д. Бурлюка і знаменитого В. Маяковського. Спочатку Пальмов жив у Росії. З 1925 року – у Києві, професор художнього інституту. Роки перебування в Україні були найбільш плідними у житті митця. Тут він швидко українізувався, створив новий мистецький напрям, назвавши його кольорописом. У 1927 році згуртував лівих художників у «Об'єднання сучасних митців України» (ОСМУ). Друкував свої мистецтвознавчі статті в журналі «Нова генерація», який видавав поет М. Семенко. Учасник виставки мистецтва народів СРСР у Москві 1927 року, пізніше його картини експонувалися за кордоном. Серед творів київського періоду: «Атом» (1926 р.), «Мати», «Київський пляж», «На селі», «Каменярі», «Об'їжджають коня» (усі – 1927 р.), «Рибалка» (1928 р.), відомий революційний цикл: «1-е Травня», «Диктатура пролетаріату» (усі – 1929 р.) та інші. Із запровадженням догмату соціалістичного реалізму ім'я В. Пальмова як художника-авангардиста на довгий час було викреслено з історії радянського мистецтва. Значна колекція його творів зберігається у Національному художньому музеї України.

Дмитро Горбачов, Віталій Отченашко, Тетяна Трегубова

Звід пам’яток історії та культури України. Т.1, ч. 1. – К., 1999, стор. 173

 

Головна сторінка