Стародавній Київ – серце Київської Русі

За легендою, напр. V – на поч. VI ст. три брати Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь заснували на крутому березі Дніпра місто й назвали його на честь старшого брата Києвом. Розкопки довели, що місто Кия мало площу лише 2 гектари.

З півночі воно було захищено природним ландшафтом – круті, обривчасті та майже неприступні схили Дніпра. З півдня місто захищали нагорнуті вали висотою до чотирьох метрів. Ще однією перешкодою для ворога були луки болотистої річки де, за легендою, жила Либідь. Щек та Хорив зайняли найближчі до Старокиївського плато височини. Ці гори й донині носять їх імена – Хоревиця і Щекавиця.

Контролюючи прадавній шлях «з варяг у греки», що пролягав по Дніпру, Київ став центром Полянського князівства, яке об’єднало під собою ранньослов’янські племена.

Князь Володимир розширив «град Кия», збільшивши його площу у 5 разів. Із прийняттям християнства зміни відбуваються не лише в духовній сфері суспільства, місто набуває нового вигляду. Зводяться нові культові та світські споруди. Такі як Десятинна церква – перший кам’яний храм Русі, побудований за всіма правилами візантійського зодчества; княжий палац для приймання іноземних послів; палац-гридниця для проведення бенкетів та частування княжої дружини, а також чимало церков, які не збереглися до наших часів.

Князь Ярослав Мудрий, отримавши перемогу в 1036 році над печенігами «на полі внє града», на довгий час звільняє руські землі від виснажливих пограбувань. Цей час став сприятливим для розбудови міста. Ярослав, запрошуючи візантійських майстрів, зводить такі святині, як Георгіївська церква, Ірининська церква, золотоверха церква Благовіщення Богородиці. Особливе місце при цьому приділяється будівництву Софійського собору, який на довгі роки став не лише духовним, а й культурним центром Русі. При ньому існувала всесвітньо відома бібліотека, доля якої й досі невідома. Собор зберігся до наших днів і нині внесений до реєстру культурної спадщини ЮНЕСКО.

Місто, площа якого у ті роки збільшилася до 80 гектарів, було обнесено системою зміцнених валів висотою 12 метрів, які закінчував частокіл. В’їзд здійснювався через Юдейські, Лебедині, а також парадні – Золоті ворота, увінчані церквою Благовіщення Богородиці. Її золоті бані виднілися за 50 верст, що говорило про велич та багатство міста.

Незважаючи на те, що протягом своєї багатовікової історії Київ зазнавав злетів та падінь, він зберіг архітектурну красу часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Доторкніться разом з нами до легендарної історії великого міста...

Головна сторінка